Археологи знайшли можливе святилище бронзової доби на Кіровоградщині

Експедиція Інституту археології НАН України працювала у серпні на півдні Кіровоградської області, поблизу села Селіванове. Дослідження охопили дві ділянки пам'ятки, що належить до епохи пізньої бронзи. Керував роботами професор Сергій Скорий.

На розкопі, розташованому за 160 метрів від центральної частини поселення, археологи вивчали місце, де раніше знайшли кам'яну антропоморфну стелу. З'ясувалося, що скульптура стояла саме там, де її виявили: під нею була яма з кам'яною засипкою. Стелу вдалося відновити у первісному положенні.

Поруч виявили скупчення великих каменів і плит, особливо щільне з північного боку. Безпосередньо біля стели та навколо неї каміння не було. За 2,4 метра на південь від скульптури дослідники натрапили на кам'яний вівтар напівовальної форми з глибоким довгастим поглибленням. Біля нього та південніше стели лежали обпалені кістки тварин.

Хоча знахідок у цій частині небагато, характер конструкції не дає підстав вважати її житлом, зольником чи похованням. Це дозволяє археологам висунути гіпотезу про залишки давнього святилища, але вони наголошують: висновок попередній і потребує підтвердження.

У центральній частині поселення дослідники продовжили вивчення великої прямокутної наземної споруди з підлогою, вимощеною плитами гнейсу. Цього сезону розкрили ще 68 квадратних метрів, тож загальна площа розкопу сягнула 104 квадратних метрів. Внутрішня ширина будівлі — близько 10 метрів, а вимостка, ймовірно, тягнеться ще на 14–16 метрів на захід.

Науковці припускають, що це довготривала однокамерна споруда на кам'яній основі з дерев'яними стінами та дахом. Таке планування суттєво відрізняється від класичних приміщень сабатинівської культури Побужжя. Призначення будівлі поки не встановлено, однак знайдені всередині зернотерки, відбійники, пряслице, уламки посуду та кістки тварин свідчать про її житловий характер. Лише у північній частині розкопу виявили понад 400 дрібних фрагментів кераміки, а разом із матеріалами 2025 року їхня кількість перевищує 570.

Серед інших знахідок — кам'яний абразив зі слідами заточування, три бронзові шила-проколки та підвіска, що була елементом набірної прикраси. Подальші розкопки мають прояснити призначення обох споруд.

Підсумок: виявлені конструкції суттєво розширюють уявлення про побут і ритуальні практики населення пізньої бронзи на території сучасної Кіровоградщини. Остаточні висновки будуть можливі після завершення польових робіт та аналізу матеріалів.